Місто-нести-в-собі-не-розплескати, місто-я-сумую-за-тобою-ще-не-поїхавши, ти забираєш серце собі, щойно я вперше вдихаю тебе на повні груди, і ота клята пружина, якою обладнано наші київські заведені, як годинниковий механізм, тіла потроху починає відпускати. Єство наповнюється спокоєм, очі відкриваються якнайнайширше, аби наситити зір твоєю ( Read more... )

наконец открыла свой фото-сезон, заново привыкаю к мерному шуршанию строчек в голове, вдохновляюсь ежесекундно,  выдумываю какие-то совсем уж нелепые шекспировские трагедии и так же быстро от одного слова умиротворяюсь, пытаюсь учиться (да, господа преподаватели, представьте себе, пытаюсь), работаю, больше не строю планов, слишком мало сплю, ( Read more... )

Он неполикорректен, пьет виски и власть ругает ( Read more... )